Василь Мисик: Вірші

Василь Мисик (1907-1983), український поет і перекладач, творив у складні часи ХХ століття, відображаючи у своїй поезії глибоку любов до рідної землі, філософські роздуми та біль людської душі. Його вірші, як у збірках «Трави» чи «Чорнотроп», сповнені пейзажної лірики, де степові краєвиди Придніпров’я стають символами вічності й гармонії. Мисик писав про простих людей, їхні радощі й страждання, часто з тонким психологізмом, як у «Біля криниці». Трагічний досвід арешту, Соловків і війни додав його творчості ноток суму, але не зламав світлої віри в людяність. Як перекладач, він майстерно відтворював твори Бернса, Кітса, Хайяма, Шекспіра, збагачуючи українську культуру. Поезія Мисика вирізняється шляхетністю, глибиною й афористичністю, утверджуючи духовні цінності та національну ідентичність.