А до мене приблизилась
І легенько поклонилась
Сама пані молода:
Стан високий, волос кручий,
Личко яре, зір лискучий
Як у джерелі вода!…
Мені жалко тебе, галко,
Ми любилися так палко,
Все розвіялось як сон!…
Не на місці ті всі жалі —
Хоть при людях, хоть на салі
Заховати тре bon ton!
Я ґалянтно відконився,
Ґраціозно приблизився,
Обгорнув чужу “мадам”,
Як міг тілько, плятонічно
І промовив іронічно:
“Ґратулюю, Пані, Вам!”