Болить мене серце, голубонька біла
Любов затроїла на смуток і жаль —
Хто спільжить тепер це болюче кохання?
Не слізми ридання згоїти печаль!
Як квітнули бози, я в нічку блакітну
На грудь оксамітну склонив свою скрань
За сміхом крізь сльози мене обіймала,
Любов присягала ти серед зітхань.
Болить мене зрада, що моя голубка
До другого любка схилилась на грудь —
Розбила досада любов як сновію,
Злеліяну мрію зморозила лють!
