Василь Пачовський – Б’ють літаври гучні: Вірш

Стрілецька пісня

Б’ють літаври гучні, ясні сурми гремлять,
Іде Січ, грають полки, як море,
Бунчуки піднялись, хоругви шамотять
Через гори і доли, і бори!

Приспів:
Січ іде! Січ іде! Січ іде, стяг несе,
Україна встає, Україна гуде,
Україна клекоче, як море!

Січ іде! Січ іде! Січ іде, стяг несе,
Україна встає, Україна гуде,
Україна клекоче, як море!

Довбуш трубить з верхів: зруйнував цар нам Січ,
Ми втекли в сині гори з трубою…
Двіста літ спали ми, — стрепенулася ніч,
Ми зірвались і трубим: до бою!

Приспів.

В нашій Січи давні Запорожці встають,
Голос труб кличе: в лави ставати!
Ми стаєм, в бій ідем, перші стріли гудуть,
Заревуть в Україні гармати!

Приспів.

На нас дивляться всі: наш Хмельницький Богдан,
Дорошенко, Мазепа, Виговський,
Всі гетьмани за нас, всі кріваві від ран,
Гей, Ляхи, і ти, царю московський!

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Б’ють літаври гучні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Б’ють літаври гучні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.