Чую, чую через пташку,
Що там Гандзі жити тяжко —
Як орлиця б’ється,
Побивається за мною,
Як та рибка за водою
По бережку в’ється.
В’ється рибка по бережку,
Там рибалка топче стежку,
Злоту рибку удить;
Ходить нелюб по покою,
Ходить Гандзя і за мною
Білим світом нудить.
Ходить Гандзя над рікою,
Як той лебідь над водою
Днює і ночує —
Зашуміло в темній хмарі,
Не будемо серце в парі —
Моя душка чує!
Возьми, серце, піску жменю,
Посій його на каменю, —
Як зійде весною,
Тоді люди нас получать
І мене, мене обручать
Шлюбом із тобою!
