Василь Пачовський – Дзвонять дзвони: Вірш

Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині;
Пишуть сумні вісти — будеш, сину, сам…
Мамо моя хвора, руку дай дитині,
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!
Мамо моя, мамо, слухай мого серця:
Хоч я так далеко, чуєш добре там —
Болить мене дуже в грудях край реберця…
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!
Не журися, мамо,— за тобою піду,
Тут ся не побачим, здиблемося там —
І по наших муках не остане сліду…
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Дзвонять дзвони":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Дзвонять дзвони: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.