І знов був я на забаві.
Дуже добре бавився —
Аж не годен розказати,
Кісткою задавився…
Смерком з родичами любки
В предпокою я сидів
І балакав про погоду —
Чогож більше я хотів?…
Любку я хотів забавить?
Та ся любочка моя
Бавилася дуже добре,
Ліпше трошечки, ніж я!
Із сальону чув я шепти,
Але слів я не збагнув —
А там довго з нею, тілько
З нею “нарічений” був!
