На крила всіх пісень своїх
Візьму тебе лишень зі всіх,
Ольдзюню, жалю мій!
І понесу на світа край
Бо через тебе взнав я рай
І рай утратив свій!
Дивися попід хмари в даль,
Там, Дзюню, забренить мій жаль
У співі журавлів —
Ключем надлинуть журавлі,
Летітиму на їх чолі,
Співаючи свій спів!
Полину з ними у вирій,
Найду чей забуття сновій
В далекій стороні;
А не найду я, вчуєш плач
У шумі вітру — то заплач,
Ольдзюню, по мені!…
Бо хто далекій стороні
Заплаче, Дзюню, по мені?…
А ти, а ти в той день,
Як вдарить похоронний дзвін,
Почуєш, Дзюню, відгомін
І плач моїх пісень!
