На зеленій Буковині,
Дві дівчині — зорі дві,
Дві дівчині, дві малині —
Вчарували мене нині,
Заманили обидві.
Ходжу з ними тай дивлюся:
Що раз більше йде таких!
До котрої-ж прихилюся?
На котру не подивлюся —
Кожда є найкрасша з них!
Всі як рожі, як лелії,
Як брилянти блискають,
Всі як зорі золотії,
Всі як метеори тії
Жаром в очі прискають.
В чім дівчата ті купались,
В чім вони купалися,
Що на зорі всі придались?…
Чи не зорі обірвались
Тай порозсипалися?!…
