Ой гай, гай, шумить гай,
Шелестить ліщина —
Завертай, вороний коню,
Гей проч, утікай!
Не так гай як печаль:
Завелась дівчина,
Зарюмала карі очі —
Мому серцю жаль!
Шумить гай, щумить ліс,
Гайвороннє кряче…
Неси мене, ворон-коню,
Деб я жаль заніс…
Мені жаль на весь світ,
Бо Гануся плаче, —
Розлучили нас на віки,
Підітяли цвіт!
Шумить ліс, шумить бір,
Де кінь-ворон грає —
Утікай-же, моє серце,
Світови не вір!…
Що за біль, що за жаль:
Мила пропадає!
Чорним очі я прислоню —
Тай на море в даль!
