Ой, ти, смішку, смійся, смій!
Сонна мрія усміх твій,
Сонна мрієчка;
Ти невинна ще така,
Як лелієчка яка,
Як лелієчка!
Чи ти будеш все життя
Реготатися, дитя,
Тими перлами?
Чи все будеш псути хліб,
Кульочками тріп! тріп!
Ніби зернами?
Чи все будеш мене ти
Цілувати з пустоти
Тими рожами?
Люди щастя заберуть,
Свободу твою скують
Оборожами!…
І те щастє перейде
Тай не будеш знати, де,
Де поділося!…
Бога запитай, чому, —
Ціль життя сповито в тьму,
Щоб вертілося!