Василь Пачовський – Ой від вітру лози гнулись: Вірш

Ой від вітру лози гнулись,
Тай не похилилися —
Ми дивилися на себе,
Тай не надивилися.

Що з тобою, моя Дзвінко,
Що з тобою діється?
Бо за мною курявою
Чорна тоска віється.

Мої мисли з буйним вітром
Геть десь розкотилися —
Ми дивилися на себе,
Тай не надивилися.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Ой від вітру лози гнулись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Ой від вітру лози гнулись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.