Ой вже Галя, моя Галя,
Моя любка, моя краля
Там віконце відчиняє,
Тай на мене вже чекає,
Вже чекає, гей!
А у Галі, в тої Галі
Уста красні, очи карі,
Очи карі, личка ярі,
Личка ярі, гей!
Така гожа коби рожа,
Як тополя серед поля,
А в румянцю така сила,
Що всі цвіти погасила,
Погасила, гей!
А все щойно зійде сонце,
Я крадуся крізь віконце,
Де спить Галя в білім ліжку.
В білім ліжку у неґліжку,
У неґліжку гей!
— Не стидайся мене, Галю,
В мене серце як з кришталю.
Не виведу тебе в поле,
Зіллє пахне, рожа коле,
Рожа коле, гей!
Тай вже Галя не боронить
Очка ручкою заслонить,
Ой заслонить, як дитина,
Сама стане як калина,
Як калина, гей!
Румяніє личко Галі,
Дишуть груди-горносталі —
Кілько хочу, то цілую,
Аж цілую обцілую,
Обцілую, гей!
Ой цілую, поки сонце
Не загляне у віконце —
Як загляне, тре тікати,
Чорт старих товче вставати,
Тре тікати, гей!
