Ой вже їду з того дому,
Де такий щасливий був,
Кінь вороний у каритці
Спотикнувся, спотикнув.
Спотикнувся кінь вороний,
Хвилі щастя потряслись,
В лист кленовий овинулись,
З буйним вітром понеслись.
Хвилі щастя коло тебе,
Моя Дзвінко, раю мій,
Буйним вітром перегнали,
Буйним вітром серед мрій.
Перегнали надімною,
Ще з далека чути шум,
А лишили мені в серцю
Дивний жаль і дивний сум!
