Як осінні вітри дунуть
І на небо хмари сунуть,
Попід хмари сумно лине
Ключ відлетних журавлів.
Хто з них верне, хто загине…
Чути їх прощальний спів —
Попід хмари сумно лине
Ключ відлетних журавлів.
Сумно лине, сумно грає
І на крила забирає
Тепле літо, зелень яру
Під вирейний небосклін.
Спів несеться понад хмару,
В горах грає відгомін —
Забирає зелень яру
Під вирейний небосклін!
В небі хмара темна плаче,
В полі кавка чорна краче,
В хаті тесля теше трумно,—
Мому серцю чогось жаль,
Чогось сумно, дуже сумно…
Очі шлються в мрачну даль…
Нащо тесля теше трумно?..
Мому серцю чогось жаль…
