Стогне вітер, стогне важко,
А мені так, Дзюню, тяжко,
Дуже тяжко, жаль чогось!
Ходжу, ходжу по покою,
Ходить чорна тінь за мною —
Попід вікна плаче хтось!
Заглубився я в шум вітру —
Щось заблисло у повітру…
Північ била — тихо ша!
Я вдивився в темінь ночі,
Що се? маминії очі, —
Може мамина душа!?
Щось так плаче, так заводить,
Смерть як тінь за мною ходить —
Нагло — трісло в лямпі шкло!
А те щось заскавуліло,
Заридало, задзвеніло,
В мої шиби і пішло…
