Василь Пачовський – Віднайдені перли: Вірш

Вибрав я тебе, дівчино,
На дружину на єдину —
Тільки рученьку подай!
Соловейко нам співає,
Всі садочки розвиває,
Маєм обмаївся май.

Підем там, де цвіли сині
Незабудьки в тій долині,
Де розсипавсь перловіс;
Та краса їх вже пропала,
Бо їх Дзюня потоптала
З ожереллєм моїх сліз…

З перлів сліз там у барвінку
Розцвіли для твого вінку
Сині цвіти мрій моїх:
Щастям їх тебе окружу —
Обзолочу, обжемчужу,
Від головки аж до ніг.

А як вийду я на люди
Моє щастя твоє буде,
Не журися ні про що —
Вічно буде нам солодко,
Моє срібло, моє злотко,
Моє ти незнатищо!…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Віднайдені перли":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Віднайдені перли: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.