Василь Пачовський – Віяв вітер долиною: Вірш

Віяв вітер долиною,
Затремтіло перце —
Я стрінувся з дівчиною,
Задрожало серце.

Стало пірячко летіти,
Серденько щеміти —
Як ми стали жебоніти,
Як маленькі діти!

Жебоніли, не счулися,
Як мамця зібрались —
І нащо ми стрінулися,
Як не цілувались?

Перце з вітром вилітало,
Поки не опало —
Серце бити перестало,
Як тебе не стало.

Тілько шляхи курилися,
Курилися курно —
Карі очі дивилися
За сивими дурно!…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Віяв вітер долиною":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Віяв вітер долиною: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.