Василь Пачовський – Віє вітер на калину: Вірш

Віє вітер на калину,
По мою, мою дівчину
Їде лисий-молодий!
Вже з каритки висідає —
Ззаду чортик підбігає,
Чистить ковнір золотий!…

На помості банда грає,
Вся родина засідає,
Всі весільні гості ждуть:
Моя люба в шлюбнім строю,
Злотий ковнір з лисиною
Родичам до ніг падуть!

Татко сльози обтирають,
Мамця голосно ридають,
А з вікна сміється хтось! —
Щось котару відхиляє:
То сей чортик заглядає
Тай регочеться чогось!…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Віє вітер на калину":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Пачовський – Віє вітер на калину: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.