Василь Пачовський – Вилискуються коні: Вірш

Вилискуються коні,
Вилискують вороні —
На шлях той подались,
Той шлях, що йде до тої
Дівчини молодої,
Куди йшов я колись!

Тай я несу чар-зілля
З трох гір їй на весілля,
Аж ось жене ридван —
Везе її перстінці
До шлюбу і на вінці
Барвінок і дурман!

Лискоче від проміння
Каритка і одіння
Старого жениха,
А чортик зза сидіння
Так злобно без сумління
Сміється: ха-ха-ха!…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Вилискуються коні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Пачовський – Вилискуються коні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.