Вірші класиків > Василь Пачовський: Вірші > Василь Пачовський – Як ми, Дзюню, спізнавались

Василь Пачовський – Як ми, Дзюню, спізнавались: Вірш

Як ми, Дзюню, спізнавались,
Сухі дуби розвивались,
Соловії розспівались…
Радосте моя!

Як любитись перестали,
Однолітки повсихали,
Чорні круки верещали…
Жалосте моя!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Пачовський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Пачовський – Як ми, Дзюню, спізнавались":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Пачовський – Розсипані перли
  2. Василь Пачовський – Ой, щебечуть соловії
  3. Василь Пачовський – Ой роздерли нас
  4. Василь Пачовський – Чому
  5. Василь Пачовський – Дзвонять дзвони
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Пачовський – Як ми, Дзюню, спізнавались: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.