Як трублять музики на труби,
А гості виходять зі саль!
За ними виходить все любе,
За любим як плаче мій жаль!
За ними виходить Гануся
І ручку мені подає,
Клонюся, від жалю хилюся,
Що серце катує моє!
Колиж то розкаже Гануся,
Що не доказала мені?
Колиж то я з нею стрінуся —
Стрінуся, Ганусю, чи ні?…
Вже труби фінальні змовчали,
А в серцю ще плаче мій жаль;
Нащо ми стрінулися, крале
Нащо я ішов на той баль!?
