Як вітер повіє, то я похилюся,
Як ти усміхнешся, то я поклонюся,
На груди схилюся, на грудях твоїх
Як хмара до сонця сміюся!
У тебе на грудях не яре колосся,
Не яре колосся, а круче волосся
Розсипалось геть аж до ніг,
Як жито на лан поляглося!
А я не росою колосся зливаю,
А круче лискуче волосся змиваю
В сльозах поцілунків своїх,
Ганусю, раю мій, раю!
