Як зозуля весну чує,
Сяде, паде тай закує,
Смійся, сонце; вітре, вій!
З вишні гукне листя яре —
А як дощик рине з хмари,
То веселка блисне в ній!
Стрілять цвіти серед руни,
В нашім серці грають струни,
Нам співає соловій.
Все цвітисте! все зелене!
Смійся, любочко, до мене!
Сльози котяться з-під вій…
Нам, що любимось весною,
Сяє цілий світ красою
В сонцю щастя, в небі мрій!
