Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Скрипить останній віз снопів,
З садків летить дівочий спів:
По сумерках самітних піль
Розносить він розлуки біль.
Вкінці згубивсь ручай пісень,
Пішов на сон робочий день,
Однак на небі тихий путь,
Щораз то кращі зорі йдуть.
В такій то зоряній тиші
Панує мир в моїй душі!
Так, кинувши житейський вир,
Піду колись на вічний мир!..
- Наступний вірш → Микола Дмитренко – На пляжі
- Попередній вірш → Василь Щурат – Вийду я в поле
(Оцінок ще немає)