Василь Стус – 154 дні: Вірш

Як ти живеш мов невагомий,
і сиплеться мороз за комір,
і в очі сиплються вогні.
Сухі, як жовч. Важкі, як більма.
Гіркі, як жовч. І тільки тінь
за ґратами, неначе відьма,
значить поранки золоті.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – 154 дні":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – 154 дні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.