Василь Стус – Антивбивця, антиієзуїт: Вірш

Антивбивця, антиієзуїт.
Антидеспот, антиможновладець.
Чорну крешеш гору, і граніт
попід ноги сиплеться в безладді.
Мефістофелівський смисл життя —
знищити і знову відродитись,
не кажіть, що жив я без пуття,
задаремне вам із мене кпити.
Мудрагели, істина — не в вас,
честь — не в вас, життя — не в вас. Ви мертві.
Солов’ї, вслухайтесь в контрабас,
він змайстрований з кілля імперій.
Пам`ятайте, що допоки світ
корчиться під вашою стопою,
антивбивця, антиієзуїт
битиметься в мури головою.
Кров солона чорний мур об’їсть
і дірою утече до волі
той, кого годує дика злість
проти вбивства, злочину й сваволі.
Світ — не ваш. І рідний край — не ваш.
Ви у краї рідному чужинці.
Куль набийте повен патронташ,
бо зійдемось знову наодинці.
Честі — більше. Понад ваших куль,
понад ваших бомб, вологих камер.
Вже ходу історій нешвидку
заґратований являє гамір.