Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Аж ось і я: заліз на сьоме небо

Василь Стус – Аж ось і я: заліз на сьоме небо: Вірш

Аж ось і я: заліз на сьоме небо
і звідси надокола зазираю —
оце Дніпро, це жайвірна — Софія,
а це Ярила вичамрілий яр.
І звідси все мені помітно: люди
мов мурашва, блукає тим пониззям.
А ближче — то розсипані модрини.
А під ногами — вимерзлий струмок.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Аж ось і я: заліз на сьоме небо":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Хижі модрини, зголілі модрини
  2. Василь Стус – І ось вона, утрата всіх жалів
  3. Василь Стус – Нарешті – ось ви, присмерки душі
  4. Василь Стус – Та ось Вона: за синьою горою
  5. Василь Стус – І глянув я – і ось кінь білий
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Аж ось і я: заліз на сьоме небо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.