Василь Стус – Балерина: Вірш

Не догодила глядачам,
одному. Глядачеві —
і обнесуть одразу чаркою,
або відмовлять чемно.

Їй не доходило до сліз,
і не доходило до слави —
майбутній день, як морок, гриз
хистку її уяву.
Отут, у залі — твій глядач,
у ложі — губи лиже.
А погляд впав — і тіло важчає,
і втома дух колише.
Він — тут. Захований між шпар,
між штор, на муштру кличе.
Рятуй від слав і від покар,
котрі він чемно зичить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Балерина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Балерина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.