Берег — наш обціловано-грішний.
Шамотять голубі комиші.
Допливемо — собою натішимось.
Не затримуй. Пливімо. Спішім.
Сміх твій хвилю лоскоче. Ляскає
По воді, мов полудня спека.
Оповий мене туго ласкою…
Гарноброва: близька й далека.
Ось і берег. Горять долоні.
Хвилі глухо по серцю б’ють.
Закушпель в молодечій повені,
Закушпель незачату лють.
- Наступний вірш → Василь Стус – Біжать струмки. Біжать роки
- Попередній вірш → Василь Стус – На пагорбі панують будяки
(Оцінок ще немає)