Брунькуються акації,
Що скоро в білім полум’ї
Займуться і розбудять дух
Розмлілої весни.
О, жить би в тім наметі нам,
Горіть би в цьому полум’ї
І білі-білі бачити
Під зорним небом сни.
- Наступний вірш → Василь Стус – Співцям-критикам Сталіна
- Попередній вірш → Василь Стус – Мов грізний привид, осені туман
(Оцінок ще немає)