Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Брунькуються акації

Василь Стус – Брунькуються акації: Вірш

Брунькуються акації,
Що скоро в білім полум’ї
Займуться і розбудять дух
Розмлілої весни.
О, жить би в тім наметі нам,
Горіть би в цьому полум’ї
І білі-білі бачити
Під зорним небом сни.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Брунькуються акації":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Сосюра – Білі акації будуть цвісти
  2. Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон
  3. Василь Стус – Біля гірського вогнища
  4. Дмитро Павличко – Акації. Бджолині дзвони
  5. Василь Стус – Мотиви травня
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Брунькуються акації: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.