Будь мудра, музо. Не кажи, що хрест
тяжкий занадто. Бо судилось бути
йому тяжким. А ти — хіба волів
не через силу? Отже, музо мудра,
значи свій шлях. І за тобою вслід
піду я не хитаючись. Хай часом
відстрашували завеликі біди,
і Гефсиманський сад не рятував.
Будь мудра, музо. Є твій гордий лет
і не зважай, що поросла дорога
колючим терням. Мудра, музо, будь.
Ти в леті вся. Ти в леті вся. Ти в леті.
Роздмухуй іскру, що тебе вразила
в урочу мить. Роздмухуй. Хай вогонь,
хай лютий жар, хай полум’я займеться.
Нехай бухає болем вседуша.
Будь мудра, музо. Є твій гордий лет
і не зважай, що поросла дорога
колючим терням. Мудра, музо, будь.
Ти в леті вся. Ти в пориві. Ступай
через провалля. Заступи ногою
за крутояр. Тобі дано летіти,
а стрімголов чи вгору — то вже нам
не про помівку. Спиту не потрібно,
бо він знесилить, осоружний спит.
- Наступний вірш → Василь Стус – Була шипшина – росяна, осіння
- Попередній вірш → Василь Стус – Як гостро сколотий уламок