Будуй корабель, бо усохла ріка,
будуй корабель рятівничий,
будуй корабель, бо кохана рука
вимахує, вабить і кличе.
Далека-далека весела земля,
раїнна твоя Україна,
з’являється в снах, визирає здаля
затятого блудного сина.
Будуй корабель і додому гайда,
як витихла — дома без тебе.
То все не біда, то все не біда
і бідкатись марно не треба.
- Наступний вірш → Василь Стус – Мій навіжений Боже
- Попередній вірш → Василь Стус – О як він прагнув
(Оцінок ще немає)