Червонорукими вождів малюйте.
Відкрийте пару тюбиків.
Пишіть.
Відкиньте напівтони. Восхваліть
Життя вождеве, гомінливо-суєтне.
Він вождь — служитель. Він
Зростає швидко в бороду.
Він наче кінь, запряжений у віз.
Йому народи в дружбі присягались.
Бо заприсягся він народу.
Над ним тяжіє небо, і віки
Над ним провисли чорним гайворонням,
Він наче гирло шумної ріки,
Котре нащадки приймуть без іроній.
Червонорукими вождів малюйте,
Так, як богів, як воїв, як катів.
Невже вождя ти змалювать захтів?
Ні, не малюйте. Ви суддею будьте.
- Наступний вірш → Василь Стус – Виростає сосна зсередини
- Попередній вірш → Василь Стус – Борітеся – поборете