Четвертий рік все сниться сон
жахливий сон життя,
немов з полону і в полон
іду без вороття.
Пощо оце бажання йти?
Куди? Пощо? Хто зна.
Із дна сягаю висоти,
а з висі прагну дна.
В три рукави ріка твоя
тече — в три рукави.
І кожна з них — немов змія
сховалась між трави.
І кожна з них, немов батіг
періщить і січе.
Як одхилитися не встиг —
зарошене плече.
Четвертий рік все сниться сон.
- Наступний вірш → Василь Стус – Сніг ночі. Ночі сніг
- Попередній вірш → Василь Стус – Це він – стенувся ріг
(Оцінок ще немає)