Цей корабель виготовили з людських тіл.
Геть усе: палуба, трюм, щогли
І навіть машинне відділення.
Морока була з обшивкою —
особливо погано держали воду місця,
де попадалися людські голови.
Коли утворювалася потужна водотеча,
діру затикали кимось з екіпажу,
в той час як решта
шукала щасливої пристані
у відкритому морі.
- Наступний вірш → Василь Стус – Утрачено останні сподівання
- Попередній вірш → Василь Стус – У Прохорівці
(Оцінок ще немає)