Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Цей ліс

Василь Стус – Цей ліс: Вірш

Цей ліс — немов глухонімий.
За листям осінь облетіла,
і крона в зиму перейшла.
Відгомоніло, відкуріло,
і дачні люди віджили.

Високі сосни тужать гордо,
а стовбури од вороння
міняють лісову породу
і йдуть блукати навмання.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Цей ліс":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Ікластий ліс і хмари голубі
  2. Василь Стус – Піти б у ліс, де стовбури шорсткі
  3. Василь Стус – Був культивований покірний ліс
  4. Василь Стус – Срібліє березневий ліс
  5. Олександр Олесь – Чорний ліс, мертвий ліс
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Цей ліс: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.