Цей жар — пійми у руки і тримай,
щоб не спектися — хухай у долоні.
Перекидай жарину — в віщій гоні
тримайся верхи і коня тримай.
Такий бо крик, такий бо гук і гай,
такий бо вереск — де лиш не поткнися,
а все тоте — усе твоє полісся
усім гіллям говорить — прощавай.
- Наступний вірш → Василь Стус – Траса – біла-біла
- Попередній вірш → Василь Стус – Цей плав Хрещатиком
(Оцінок ще немає)