Цієї ночі
я прислухався до вас, далекі ріки,
до вашої першої криги
довго. Такі бідні (ледь чутні)
звуки очерету я чув. Село спало.
Дитинство, бурувате, холодне.
Джерельні води, піщані
завше. Погойдується донизу дерев’яне бердя.
Хто прийшов?
Відв’язав від іржавого цепу його.
Ах, хто пив.
