Дівчина
довгошия, мов сарна,
несла яйця
у червоному фартушку
І заворожені
збентеженою
цнотливістю,
світліли
похмурі люди
люди,
даючи їй
дорогу.
- Наступний вірш → Василь Стус – Людям, рокованим на смерть
- Попередній вірш → Василь Стус – Три скелети сидять за кавою