Для тебе завеликий білий світ.
І не бери надсилу.
Ранній березень
іще лютує, хугою мете,
і деренчить ще непритомна бляха,
вітрами шарпана. Іще вікно,
неначе склеп, морозом замуроване.
- Наступний вірш → Василь Стус – Коли Холодний свині пас
- Попередній вірш → Василь Стус – Потоплене місто
(Оцінок ще немає)