Довкола зайченяти — дрібен-світ,
дрібна вода і луг і дрібен дощик.
Гриби дрібненькі і дрібненький кошик,
дрібне обличчя й брів дрібний розліт.
Дрібнішає в узвишші святовит,
утіх дитячих птаство перелітне,
і тільки сонця око ненаситне
за смертю задивляється в зеніт.
- Наступний вірш → Василь Стус – Дні щирі, нелукаві, озер ясна габа
- Попередній вірш → Василь Стус – Те безбереге небо степове
(Оцінок ще немає)