Туго пісня випиналась
над рікою — тятивою,
ніби райдугу пустили
з лісу-бору,
з-за ріки.
Вечорове.
Вечорниці.
Голоси дівчат під місяцем
чорнобриві.
Заздро мріють
заворожені зірки.
- Наступний вірш → Василь Стус – З надвечір’я визирає ніч
- Попередній вірш → Василь Стус – Повернення Орфея
(Оцінок ще немає)