Ходімо, друже мій, дивачний хлопчику,
ходімо вдаль.
Удвох шукатимем, чого нам хочеться,
ану ж, гайда!
Ходімо, розпачу мій підосінений,
в високу рань.
Зігрієм зором чужі простори,
незнаний край.
Ходімо, голубе, серцям довірившись,
о добра путь.
Коли проводять нас поранні пристрасті,
вони — ведуть.
Ходімо, шале мій, довір’я міриться
не по роках.
Шукаймо щастячка, зрадливий хлопчику,
де битий шлях.
- Наступний вірш → Василь Стус – Навкруг землі мої кружляли мрії
- Попередній вірш → Василь Стус – Летять літа
(Оцінок ще немає)