— Хто тебе жде удома?
жартує старий,
попихкуючи цигаркою.
Справді,
хто тебе жде удома?
Стіл?
Самотній стілець
проти вікна із сосною?
Дружина,
схилена над дитиною?
Вічність,
зраджувана щомиті?
Хто тебе жде удома?
Хто?
Хто тебе вдома жде?
- Наступний вірш → Василь Стус – На історичному етапі
- Попередній вірш → Василь Стус – Тепер шукай – між недругом і другом
(Оцінок ще немає)