Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Хвилі вигойдуються

Василь Стус – Хвилі вигойдуються: Вірш

Хвилі вигойдуються, об берег б’ють, берег вигойдується
— хлюпає в хвилю. А люди — зібгані в кульки, як
ртуть. Оці тобі всі життьові фиглі-миглі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Хвилі вигойдуються":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – І клекотіли хвилі
  2. Олександр Олесь – Над морем (Котяться хвилі і грають)
  3. Василь Стус – Мотиви травня
  4. Василь Стус – Вийду в ніч
  5. Василь Стус – В бетонованих каналах міста
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Хвилі вигойдуються: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.