Кажи — ти сам? Ти — сам як є? Ти сам?
Ні, ти не сам. Бо з волі ауспіцій
душа розпалась, ніби перловиця,
оновленим віддавшись небесам.
Почезли межі власного єства.
Навчайся жити і по той бік світу
і горем душу вигодуй неситу,
і сподівайся власного різдва.
Новонародження. Один помер,
помер і другий. Народився — третій.
Той, що давно сподобився безсмертя,
та помирає, зраджений, тепер.
- Наступний вірш → Василь Стус – Ти, наче Богородиця
- Попередній вірш → Василь Стус – Ми, пустоцвіти Божих існувань
(Оцінок ще немає)