Коли ти нишком в мій скрадешся сон
і станеш коло мого узголов’я,
не жур мене, що більше вже з тобою
я не зійдуся разом. Оборон
Господніх нам не відати. Прощай,
рокований на смерть, по бездоріжжю
я вирушив од тебе. Чорна хижа
ото любов, і спочив мій, і край.
- Наступний вірш → Василь Стус – Коли життя струміння нешвидке
- Попередній вірш → Василь Стус – На тій сліпучій висоті
(Оцінок ще немає)