Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Лежить долина, вгорнута в туман

Василь Стус – Лежить долина, вгорнута в туман: Вірш

Лежить долина, вгорнута в туман,
неначе жінка по любовній стомі,
і всі стежки постали невідомі
і ти в солодкий знов утрапив бран.
Ось гирло річки — тьмяне і гучне,
ось острів твій — і твого суходолу.
Хіба ж не так? Життя тебе збороло,
зате ж і подолавши не мине.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Лежить долина, вгорнута в туман":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Спить долина, ніжним сяйвом
  2. Василь Стус – Якась лежить на нас печаль
  3. Василь Стус – Вона лежить, як зібгана вода
  4. Василь Стус – Ти мертвий
  5. Василь Стус – Мов грізний привид, осені туман
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Лежить долина, вгорнута в туман: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.