Василь Стус – Ліг горілиць – і подивляю зорі: Вірш

Ліг горілиць — і подивляю зорі,
а за плечима в мене вся земля.
Отак лежу в покірній непокорі,
і Бог мені шепоче іздаля:
мій гноме, рабе власної гордині,
ти макова зернинка в цих світах,
явись мені в промінному одінні
рукою прогорнувши сонця спах.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Ліг горілиць – і подивляю зорі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Ліг горілиць – і подивляю зорі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.